Автор: Арденіс Західний
Меланж мовчки спостерігала у вікно за тим, як на вулиці палали меблі. Був Чистий Четвер, і за давньою традицією городяни збирали докупи столи, стільці, шафи і спалювали у дворі. Біднота виносили табуретки із облупленою фарбою, середній клас тягнув канапи й софи, багатії робили спецзамовлення - шафи, вщерть заповнені феєрверками.
Меланж відвернулася та знову занурилася [...]
Автор: Арденіс Західний
Ми йшли по піску. Я і вона. Все було так просто. Майже так, як я мріяв. Майже - тому що сумніваюся, що наші мрії збуваються повністю. Так навіть цікавіше. Звісно, гірше, але….
- Ти не знаєш, як мені все це набридло. - Опустивши очі, сказав їй я. - А я ж досі не знайшов [...]
Автор: Арденіс Західний
У одному селі чекав своєї смерті воїн. Чекав він її, як і решта людей: уночі заробляв гроші охороною чужих льохів, у свята випивав кухоль пива, ну а вдень спав.
І все б нічого, але був цей воїн страшенним ледацюгою. Ото сусіди забіжать до нього удень, розбудять, попрохають допомогти корову на м’ясо порубати, а він [...]
Автор: Арденіс Західний
Броньовик їхав вулицями напівзруйнованого міста крізь ранковий сутінок. Інколи світло фар наражалося на потворну людиноподібну постать, і тоді лунав стрекіт кулемета і машина, не зупиняючись ні на хвилину, продовжувала рух.
У десантному відсіку броньовика сиділо кілька людей у військовій формі - різного віку і з різною зброєю. Коли зовні доносилися стрілянина чи вибухи, наймолодший [...]